"Сподіваюся, що на прикладі мого сина люди зрозуміють: живімо своїм життям і не пускаймо сюди чужу країну", - з таким емоційним меседжем звернувся нещодавно до земляків батько легендарного бійця, В'ячеслава Кирилова, добровольця з позивним "Козак".


В'ячеслав Кирилов, позивний "Козак": віддав усе за мир на своїй землі

Батько В'ячеслава Кирилова (позивний "Козак")
Батько В'ячеслава Кирилова (позивний "Козак")


Смерть сина на фронті була настільки раптовою, що чоловік досі не може отямитися. Згадує, наскільки ідейним він був хлопцем, готовим іти до кінця. Тому не вважає, що віддав життя даремно – кожен, хто спілкувався зі Славком, надихався його настроєм.

Батько В'ячеслава Кирилова (позивний "Козак")
Батько В'ячеслава Кирилова (позивний "Козак")

Популярні новини зараз
"Нафтогаз" дав 9 днів: що потрібно зробити навіть якщо газ не споживаєте Заплатите від 17 000 до 51 000 грн: українців попередили про штрафи з 1 квітня Боргів не обібратися, якщо забудете про це: українцям нагадали про важливу процедуру 3G в Україні більше не буде: до чого готують мобільні оператори
Показати ще

Юрій Петрович зазначив, що син завжди захоплювався епохою козацтва, більш того – удома навіть була фамільна реліквія, шабля, якою зарубали 101 людину. Дідівська кров заграла, навіть люльку курив на зразок своїх легендарних предків, інколи медитував і вивчав прадавню українську культуру.

Батько В'ячеслава Кирилова (позивний "Козак")
Батько В'ячеслава Кирилова (позивний "Козак")

Народився Кирилов у Білгороді-Дністровському, потім разом із родиною переїхав до Одеси, згодом – у Тюменську область, вступив в училище, опановувати професію кухаря. Батько відкрив свою фірму із перевезення вантажів, з мамою розлучився. Спочатку син також хотів займатися бізнесом, але війна змінила плани кардинально, пішов служити в "Азов", восени 2014 року.

"Я 25 років прожив в Росії і розумію, що це таке. Вони не вважали українців за націю, а за людей другого сорту. Як розповідали хлопці, син був в штурмової роти. Їх називали "смертниками". Він часто говорив, що мене куля не бере. Фізрук описував мені один епізод: йшов бій, оголосили скільки "двохсот", "трьохсотих", Славіка немає, і тут як в кіно, горить якийсь БТР і Славик, як з вогню виходить. Питають, чого ти на рацію не відповідав, а він сказав, що трьохсот вантажив в машину. Фізрук говорив, що тільки за його даними, Славік витяг 6 поранених з поля бою", - згадував він.

В'ячеслав Кирилов (позивний "Козак")
В'ячеслав Кирилов (позивний "Козак")


Славка взагалі знали, як безстрашну людину. Міг дістати гранату, висмикнути чеку, і поки на "тій стороні" всі розбігалися, використати момент. Мирне життя було не для нього.

В'ячеслав Кирилов (позивний "Козак")
В'ячеслав Кирилов (позивний "Козак")


Зателефонував останній раз додому якраз перед "зачисткою" Широкиного, говорив спокійно, ніби нічого не сталося. Але в той день отримав поранення, сам вантажив побратимів у БТР, в хлопців також поцілили.

В'ячеслав Кирилов (позивний "Козак")
В'ячеслав Кирилов (позивний "Козак")

"Повідомили мені про загибель сина 15 числа, і взагалі, офіційно вважається, що він загинув 15 лютого. Перед тим, як привезти Славу в Одесу, "азовці" сказали, що хочуть попрощатися, тому що він був гідною людиною - і зробили спочатку прощання у себе в підрозділі. Останньою волею Славіка було, щоб його кремували. Син вважав, що воїна повинні спалити, щоб він міг переродитися. Ми зробили так, як він хотів", - підсумував Юрій Петрович.


Дивіться: Доброволець із позивним "Козак"


Нагадаємо, морський піхотинець красномовно показав ціну життя на фронті.
Як повідомляв Знай.ua, зниклий без вісти екіпаж чотири роки шукають в Азовському морі.
Також Знай.ua писав, народний герой України з останніх сил бореться за життя.