Що таке батьківські ревнощі? І як звикнути до власної дитини? Це ті головні питання, які хвилюють багатьох сучасних мам і тат. Історія однієї дівчини змусила багатьох замислитися, що це таке - почуття до свого чада, і як впоратися з викликами, які диктує сучасний побут.

Про це пише портал ukrainians.today.

Заміж за свого чоловіка я вийшла з великого кохання. Мені здавалося, що такого і не буває! Ще коли зустрічалися з моїм майбутнім чоловіком, він мене дивував кожен день: завжди сюрпризи, завжди увага, завжди гарні подарунки. Ну з подарунків в основному милі дрібнички, але як він їх мені підносив: то в віконце кульки суне, то аніматора з квітами надішле, а пропозицію мені зробив в короні і на коні в центрі нашого міста! Люди навколо смартфонами все це дійство знімали.

В принципі, він сам працював то аніматором, то тамадою на весіллях, то на різних заходах людей розважав. Але по відношенню до мене всі сюрпризи були особливими – наповненими такою ніжністю! А як доглядав! Як за дитиною: шарфик красивий купить, пов’яже мені на морозі, рукавиці сам погріє, кава вранці в ліжко – це хоч і банально, але з душею. До речі, познайомилися ми з моїм майбутнім чоловіком на одній тематичній вечірці в ресторані, де я працювала кухарем, а він вів розважальну програму, де було багато людей. Він мене з перших хвилин зачарував своєю чарівністю.

Ось все так складалося у нас, а потім ми зіграли весілля. Я дізналася, що чекаю дитину ще під час медового місяця, хоча так швидко мати дітей ми не хотіли, але що поробиш! Навіть не буду говорити, який щасливий був мій чоловік! Чесно кажучи, я навіть трохи засмутилася – ну ось, для себе не пожили. І все ж народився синок – гарненький такий, великий, 4 100 вага, справжній богатир. Чоловік постійно з ним сидів та доглядав поза роботою.

Популярні новини зараз

Курс валют на 23 листопада: прийшов час рятувати кишені, що буде з гривнею

Цимбалюк з "Танців з зірками" роздягнувся догола з блондинкою в полі: "Дуже комфортно"

Владзьо розкрив правду про долю "Вар'яти-шоу" без Притули: "Роз'їхалися по домівках"

На Львівщині ветеран АТО помер на порозі біржі праці: шукав роботу

Показати ще

Батьки, фото: politeka
Батьки, фото: politeka

Я була в декреті з дитиною пів року. Ясна річ – грудьми годувала. А у чоловіка за цей час справи з роботою зовсім стали погані. Люди перестали замовляти заходи з розмахом. Якщо раніше чоловік був постійно затребуваний, то під час мого декрету виходили якісь дрібні підробітки. А у мене все ж робота потрібна, завжди потрібні кухарі. Вирішили так – чоловік в декреті, а я піду працювати. Чесно кажучи, самій вже хотілося з дому вибратися. Але я боялася, що чоловік з дитиною не впоратися: сидіти з дитиною – це ж не просто гратися з брязкальцем, а й все господарство на собі тягнути. Але виявилося, що чоловік – прекрасна “домогосподарка” і вихователь, навіть з лишком. Він з усім справлявся не гірше за мене.

батько і син, фото Pxhere
батько і син, фото Pxhere

Я влаштувалася на дві роботи: вдень ​​біля плити в приватному садку, і в кафе на другу половину дня, до 20 годин. Часто вдавалося між двома роботами заскочити додому, але у синочка в цей час була тиха година. А коли я ввечері вдавалася додому, то мій синочок вже готувався до сну. Я була здивована – син практично не злазив з батькових рук, а коли я його брала, він плакав і тягнувся до батька. Але зате в будинку було все: і їжа, і гроші, ми тоді потреби ні в чому не мали.

Ось уже нашому синові два роки. Місяць тому кафе закрилося, я не стала шукати більше другу роботу, та й чоловікові вже телефонувати стали: просять попрацювати, замовлення хороші пішли, він вечорами на своїх заходах. Тільки ось яка справа: тепер після обіду я завжди вдома. Але бачу, що син мене не любить. Коли тато йде з дому і його не бере, він може плакати годинами, вибігає постійно в коридор, чекає батька. Мене майже ігнорує, ставиться, як до чужої людини. Граюсь з ним, годую його смачненьким, а він навіть на ручки не йде до мене. Ніби як місяць пройшов, пора вже звикнути, але ж ні!

Спочатку я довго мовчала, але недавно ми трохи посперичалися з чоловіком. Син ніяк не міг заснути, поки тато в 11 годин не повернувся додому. На його руках він миттєво заснув. Тут мене і ревнощі, і злість взяла! Я з ним почала розмову, мовляв, що ти за чоловік, коли нам було важко, ти повинен був забезпечувати сім’ю, як глава сім’ї, тоді б такого не було! Він каже, що я сама тоді наполягла на тому, щоб йти працювати – вдома сидіти не хотіла. Так, це було дійсно так, але хіба б я пішла б на ці дві роботи, якби він хоч трохи забезпечував сім’ю? Ця злість тепер часто у мене виплескується на чоловіка у вигляді побутових сварок, я вже не кажу йому про справжню причину – ревнощі до дитини.

Якщо чесно, тепер вечора, коли чоловіка немає вдома, коли він десь на роботі, для мене ціле випробування. Син постійно плаче, гратися зі мною не хоче, та я й не вмію, так як він грався з чоловіком. Почитала поради фахівців, як знайти з дитиною спільну мову, деякі дієві, він трохи йде на контакт, хвилин на 10-15 я його можу захопити грою, а деякі поради зовсім не спрацьовують у нас. Час назад не повернути, а образа на свого чоловіка зростає все сильніше. Ніби як налаштовувати сина проти мене йому ні до чого, але чому у дитини таке ставлення до мене? Зараз пишу свою розповідь, на вулиці день, син спить поруч з чоловіком, а ввечері чоловікові треба йти ювілей вести, а я вже передчуваю черговий вечір зі сльозами сина, як він буде постійно шукати його по домі. Що робити? Я вже й не знаю, як правильно себе повести.

Обов'язково підпишись на наш канал в Viber, щоб не пропустити найцікавіше

Нагадаємо, припинити закручувати гайки: Комаровський розповів про правильні заходи профілактики вірусу.

Як повідомляв Знай.uа доктор Комаровський розкрив головні причини ГРВІ у дітей – "Просто батьки не вміють".

Знай.uа писав, у Запоріжжі батьки "сплять" у черзі за довідкою, щоб віддати дитину до садочку.