Бойовий шлях в російсько-українській війні морський піхотинець старший матрос Михайло з позивним "Міха" розпочав ще з Майдану.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЧитайте Знай в Google News!
Ще задовго до 2014-го до і відкритої агресії Росії проти України, він неодноразово казав своїм друзям, що буде в українців серйозна "заруба" з росіянами. Але й він не думав, що війна тягнутиметься 7-й рік.
"Я активний фанат Криворізького ФК "Кривбас", і одразу після так званого "референдуму" в Криму ми з другом з ультрас приїхали туди у 20-их числах лютого 2014-го з повними коробками і рюкзаками синьо-жовтих прапорів. Думали, будемо допомагати українцям і татарам у боротьбі за звільнення півострова від кремлівської нечисті. Та дарма. Чи не весь Сімферополь рябів триколорами, а люди нагадували якихось зомбі зі скляними очима і застиглими, натягнутими посмішками", – розповів Михайло.
Коли почалася АТО, Михайло пішов до військкомату і потрапив до однієї із механізованих бригад. Зараз воїн пригадує свій перший важкий бій 1 серпня 2014-го, коли звільняли Красногорівку.
"До цього ми несли службу на блокпостах, де нас регулярно обстрілювали проросійські найманці. 2 серпня було тісне бойове зіткнення. Отримав поранення: буквально під ноги прилетіла граната з підствольника. Я на 3 місяці вийшов зі строю. Осколки потрапили в обличчя над губою справа, і трішки ніс зачепило. Лікарі зашили все, майже не помітно. Після шпиталю – відпустка, реабілітація. Потім Авдіївка – ліси, дачі, "промзона". У 2015-му перевівся до полку «Азов», у мене там було багато друзів. І вже з ними брав участь у звільненні Маріуполя, за що й отримав одну із найпам’ятніших і найдорожчих для мене медалей – хрест", – пригадав старший матрос і додав, що прослужив в полку 3 роки.
І зараз, навіть після звільнення, за словами чоловіка, в цивільному житті багато роботи, зокрема і в напрямку становлення і зміцнення України. Проте спочатку потрібно звільнити Україну від російсько-окупаційних військ.
"Сьогодні я знову на війні, у Морській піхоті. Я серед своїх, наше гасло: "Якщо наступ – то ми!" Мій 3-річний син Михайло, вже у четвертому поколінні Михайлович, як мій батько і дід. Сподіваюсь і вірю, що його син і внук продовжать таку традицію, а для цього ми повинні здобути не просто мир для наших прийдешніх поколінь, а вибороти перемогу над кремлівськими найманцями.", - вірить він.
Обов’язково підпишись на наш канал у Viber, аби не пропустити найцікавіше
Нагадаємо,
Як повідомляв портал "Знай.ua",
Також "Знай.ua" писав,